Відмінності між фактом та оціночним судженням: чому це важливо у справах про захист репутації? Роз’яснення адвоката.

У сучасному світі, де інформація поширюється зі швидкістю світла, захист ділової репутації, честі та гідності стає дедалі актуальнішим. Проте, коли справа доходить до суду, ключовим моментом є розуміння суттєвої відмінності між фактом та оціночним судженням. Ця відмінність є наріжним каменем у справах про спростування недостовірної інформації, адже не кожне висловлювання може бути оскаржене в судовому порядку.

Факт: те, що можна перевірити на правдивість

Факт – це інформація, яка містить конкретні дані про події, явища або дії, правдивість якої можна перевірити. Наприклад: "Компанія Х не сплатила податки за 2023 рік", або "Особа Y була засуджена за крадіжку".

Ключові характеристики факту:

Конкретність: містить чіткі, вимірні відомості.

Верифікованість: можна перевірити на відповідність дійсності.

Об'єктивність: не залежить від особистого ставлення чи емоцій.

Саме недостовірні фактичні твердження, які принижують честь, гідність або ділову репутацію, є предметом судового захисту. Якщо інформація є неправдивою і її поширення завдало вам шкоди, ви маєте право вимагати її спростування.

Оціночне судження: думка, що не підлягає спростуванню

Оціночне судження – це висловлювання, що є вираженням думки, переконання, погляду, критичного зауваження, припущення або оцінки. Наприклад: "Дії компанії Х були непрофесійними", або "Особа Y є некомпетентною".

Ключові характеристики оціночного судження:

Суб'єктивність: відображає особисте ставлення мовця.

Неможливість перевірки: її правдивість неможливо довести або спростувати.

Суто виражальна форма: часто містить емоційне забарвлення.

Важливо: законодавство України, зокрема Конституція України та Цивільний кодекс України, гарантує право на свободу думки і слова. Це означає, що оціночні судження не підлягають спростуванню в судовому порядку, оскільки є реалізацією цього конституційного права. Навіть якщо думка є неприємною або образливою, якщо вона не містить фактичних даних, її не можна спростувати як неправдиву інформацію.

Практика Верховного Суду: розмежування – ключ до успіху.

Верховний Суд України неодноразово наголошував на важливості чіткого розмежування цих понять у справах про захист репутації.

Факти, що підлягають спростуванню: Якщо поширені відомості містять твердження про певні факти, які виявилися неправдивими (наприклад, звинувачення у злочині, якого не було, або твердження про несплату боргів, які насправді були погашені), то така інформація може бути спростована.

Оцінки, що не спростовуються: Якщо ж висловлювання є лише суб'єктивною оцінкою (наприклад, "цей адвокат поганий", "рішення компанії було помилковим"), то, за загальним правилом, суд не буде втручатися, навіть якщо ви з цим не погоджуєтесь.

Винятком є випадки, коли оціночні судження висловлені у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм. У таких ситуаціях, хоча суть думки не спростовується, може бути питання про відшкодування моральної шкоди, завданої саме формою висловлювання.

Правова позиція Верховного Суду:

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 205/1262/24 (провадження № 61-2130св25) Касаційний цивільний суд підтвердив усталену практику. Суд зазначив, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Також у цій постанові Верховний Суд вкотре наголосив, що особа, яка висловлює не факти щодо позивача, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Чому це має значення для вашої справи?

Правильне розуміння цієї відмінності є критично важливим для формування ефективної правової позиції:

Для позивача: дозволяє зрозуміти, чи має ваша вимога про захист репутації судову перспективу. Подання позову про спростування оціночного судження – це марна трата часу та ресурсів.

Для відповідача: допомагає вибудувати захист, аргументуючи, що поширена інформація є лише особистою думкою, а не фактом.

Потребуєте юридичної допомоги?

Справи про захист ділової репутації часто є складними, особливо коли йдеться про інформацію, поширену в мережі Інтернет. Якщо ваша репутація під загрозою, або ви стикнулися з поширенням недостовірної інформації, яка завдає шкоди, зверніться до досвідчених юристів. Ми допоможемо вам правильно кваліфікувати інформацію, зібрати докази та розробити ефективну стратегію захисту ваших інтересів у суді.

Вам може бути цікаво: судовий захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.